І чого ти зовеш мене, Музо…

І чого ти зовеш мене, Музо,

Уві сні до Отчизни предків.

Де весільно гримить «Мазовше»,

Не мовкнуть акорди Шопена,

Ридають горді органи.

 

Мене в тім краю не знають,

І я не знаю нікого.

Лиш часом у польській мові

Щось рідне спливе й защемить.

 

То нащо ж кличеш недремно.

Які ти спомини будиш.

Оживляючи квіти прив’ялі

Між пам’яті сторінок?…

Валентин Грабовський

Розмова з каменем. Переклади / Валентин Грабовський. – Житомир : Полісся, 2006. – 186 с.