Московський договір Сталіна з Гітлером 1939 року — незгладима брудна пляма в історії обох держав

У розжаренні міжнародного стану початку 1930-х років ніхто не тримався осторонь: Японія завойовувала Китай і вторгалася на територію СРСР та Монголії; Італія захопила Ефіопію; Гітлер відновив контроль над життєво важливим для Німеччини Руром, генерал Франко в Іспанії очолив заколот проти Республіки. Невдовзі жертвами відкритої агресії, дуже схожими на сучасну проти України, стали Австрія і Чехословаччина.

Наближалася черга Польщі, з якою було складніше. Тут Гітлер учинив несподіване.

У середині серпня 1939 року товариш Сталін вирішив кардинально змінити напрямок зовнішньої політики Радянського Союзу. Для схвалення цього рішення 19 серпня відбулась подія, яка досі породжує запеклі суперечки: утаємничене засідання політбюро компартії. Воно ухвалило укладення договору не тільки про ненапад, а майже союз з гітлерівською Німеччиною. Через три дні до Москви прилетів міністр іноземних справ Гітлера Йоахим Ріббентроп. Разом з московським колегою Молотовим заходилися працювати. Буквально за лічені години дипломати-швидкісники підготували документи про поворот зовнішньої політики Союзу РСР та Німеччини на сто вісімдесят градусів. Учорашні непримиренні вороги перетворились на нерозлучних друзів. Слідом мала розгорнутися їх взаємна торгівля. Будь-які антифашистські виступи в радянській пресі як ножем обрізало. А увечері першого вересня останні вісті з Москви повідомили про напад на Польщу.

Наочною формою реакції на це радянської влади було встановлення великої карти Польщі на Київській вулиці, приблизно там, де стоїть пам’ятник «Ларіосику з Житомира». На карті дуже ретельно позначалося просування гітлерівських військ

Вранці 17 вересня до відкритого з нашої кімнати вікна збіглися стривожені сусіди. Мого батька вважали у дворі великим знавцем міжнародних подій. — Іване Йосиповичу, значить, будемо воювати з Німеччиною? Наївні люди уявили, що Червона Армія виступила на допомогу Польщі..

Пізніше, коли були опубліковані цілком тексти утаємничених документів договору, вчені з викликом примудрували більш обтічне формулювання назви угоди — «Молотов – Ріббентроп». Ніби недоук Петербурзького політехнічного інституту і колишній виноторговець випадково з’їхалися в Москві і за келихами «Московської» горілочки у супроводі бутербродів з різнокольоровою ікоркою підмахнули якісь папірці для своїх шефів.

Отже, документ про зміну стосунків між СРСР і Німеччиною 1939 року маємо за всіма науковими правилами іменувати так: Московський договір Сталіна — Гітлера про ненапад, дружбу і взаємодопомогу.

Віктор Ліпінський, краєзнавець

0102