І чого ти зовеш мене, Музо…
І чого ти зовеш мене, Музо,
Уві сні до Отчизни предків.
Де весільно гримить «Мазовше»,
Не мовкнуть акорди Шопена,
Ридають горді органи.
Мене в тім краю не знають,
І я не знаю нікого.
Лиш часом у польській мові
Щось рідне спливе й защемить.
То нащо ж кличеш недремно.
Які ти спомини будиш.
Оживляючи квіти прив’ялі
Між пам’яті сторінок?…
Валентин Грабовський
Розмова з каменем. Переклади / Валентин Грабовський. – Житомир : Полісся, 2006. – 186 с.